Київська школа девелопменту (KSD) продовжує серію матеріалів про сучасну архітектуру українських міст — як систему рішень, що створюють міське середовище та формують довгострокову цінність.
Цього разу говоримо про архітектуру Харкова — міста з особливим архітектурним темпераментом. У 1920-х він став осередком українського авангарду та конструктивізму, подарувавши світові Держпром і цілу плеяду модерністських експериментів. На початку XXI століття місто опинилося перед новим викликом: знайти власну архітектурну мову після хаотичних 1990-х, коли будівельний ринок формувався швидше, ніж архітектурна культура. Архітектура того часу не думала про місто і середовище — лише про фасади й інтер'єри, що імітували розкіш.
Поява кількох проєктів у середині 2000-х стала переломним моментом: вони повернули в дискусію поняття простору, міста та культури. З них виросла власна школа і сильні практики, яких сьогодні знають далеко за межами України.
Сьогодні Харків — прифронтове місто, яке продовжує жити і думати про майбутнє. Добірка від архітектора-практика Романа Сляднєва — про реалізовані об'єкти, які отримали українське та міжнародне визнання, і про проєкти відбудови, що можуть визначити вигляд міста. Йдеться про будівлі й простори, де архітектура осмислено працює.з контекстом, масштабом і функцією.
Yaske — ресторан японської кухні
Двоповерхова будівля кафе розташована на перехресті двох пішохідних потоків. Шарнірний об'єм другого поверху — реакція саме на цю ситуацію. Розмита межа між інтер'єром і екстер'єром відразу була оцінена відвідувачами.
Сьогодні ця будівля може здаватися очевидною. Але в контексті Харкова початку 2000-х вона була справжнім вибухом: максимально відкрита, прозора, чесна у своїй конструкції, без декоративних масок і псевдоісторичних цитат. Олег Дроздов описує цей підхід як концептуальний «ексгібіціонізм споживання» просто на центральній вулиці міста. Yaske показав, що архітектура може бути легкою, що інтер'єр може розчинятися в навколишньому середовищі. Такі невеликі проєкти часто змінюють професійну свідомість сильніше за масштабні комплекси.
Архітектура: Drozdov & Partners
Харків, вул. Данилевського
2002-2004
Фото: Андрій Авдеєнко
Platinum Plaza — бізнес-центр
Platinum Plaza стала одним із перших об'єктів у Харкові, який продемонстрував інше ставлення до комерційної архітектури. Будівля розташована в ареалі головної площі міста, де, за словами самих архітекторів, «старе» і «нове» сплетені у дуальну єдність: діалог між конструктивізмом і традиційною забудовою.
Замість того, щоб витиснути з дорогої ділянки максимум квадратних метрів по лінії забудови, архітектори зробили крок назад: П-подібна композиція формує внутрішній двір, відкритий для міського життя, а фасад працює як міська сцена. Проєкт показав, що приватна інвестиція може створювати публічну цінність і що сучасна архітектура здатна вести діалог з історичним середовищем, а не конфліктувати з ним.
Архітектура: Drozdov & Partners
Харків, вул. Сумська
2006-2010
Саржин Яр — водно-пейзажний парк
Якщо 2000-ні в Харкові були часом окремих архітектурних об'єктів, то 2010-ті стали періодом усвідомлення цінності публічного простору.
Серед усіх реалізованих проєктів Харкова останніх двадцяти років саме Саржин Яр має найбільший вплив на якість міського середовища. Не тому, що це найдорожчий або найефектніший проєкт. І навіть не тому, що він отримав Гран-прі Національної премії з ландшафтної архітектури. Його цінність — в іншому: він змінив саме уявлення про те, яким може бути публічний простір у великому українському місті.
До реконструкції Саржин Яр був радше природною територією з популярним джерелом, ніж повноцінним міським парком. Більшість харків'ян знали це місце як лісистий яр між районами, куди приходили по воду або на прогулянку. Потенціал території був величезним, але залишався майже невикористаним.
Завдання для SBM Studio було сформульоване ними самими просто: не нашкодити. Автори обрали принцип мінімального втручання: розчистили занедбані ділянки, організували якісне освітлення, впорядкували береги водойм. Мощення — в зоні купелі навколо мінерального джерела, решта залишилася природною. Відновлену бетонну конструкцію-купол над джерелом вписали в проєкт як елемент існуючого середовища.
Цей підхід — пряма альтернатива типовій українській практиці «благоустрою», яка зводилася до максимального вкладання плитки й атракціонів.
Ландшафтна архітектура: SBM Studio (Ольга Клейтман та команда)
Харків, вулиця Саржинська
2017-2019
Arthouse — Таунхаус
Перший реалізований проект бюро в типології зблокованих будинків. Невелика ділянка і щільна міська тканина навколо визначили компактне планування: кілька блоків, кожен з яких влаштований як відкритий «стелаж» — функції розподілені по рівнях, з'єднані відкритими сходами. Кожен блок має задній двір з виходом із кухні-їдальні.
Інтер'єр наповнений природним світлом. Архітектори свідомо поставили світло вище за матеріали та декор і це чутно в просторі. Arthouse опублікований на ArchDaily і увійшов до рейтингу Bird in Flight як приклад якісної сучасної приватної забудови від незалежного харківського бюро — важливий контрпункт до домінування одного гравця на харківській архітектурній сцені.
Архітектура: Pominchuk Architects
Харків, 2015
Багаторівневий паркінг на Римарській
Сім поверхів, 200 паркомісць. Замовник — Харківська міська рада. Муніципальний об’єкт і це саме по собі показово, бо якісних прикладів публічного замовлення в Харкові критично мало (на жаль, як і в інших містах України. Львів — позитивний приклад).
Архітектори провели ретельний аналіз навколишньої забудови: виміряли вікна, відстані, висоту поверхів — і створили будівлю, що не вириває з вуличного ритму. Теракотовий колір деталей перегукується з цеглою сусідніх фасадів. Один надбудований поверх відсунуто вглиб, щоб не давати відчуття громіздкості.
Паркінг включений до рейтингу з формулюванням, яке варто цитувати: «Архітектура — це функція, частина міської інфраструктури». Це об'єкт, де правильно вирішена інфраструктурна задача вже є архітектурним результатом.
Харків, Римарська 23в
Архітектура: Найс-Проєкт
2018-2020
Sense Dental Clinic — реконструкція стоматологічної клініки
Радянська будівля на Конторській не мала жодної архітектурної цінності. Але вона була частиною вуличного ритму, що стало відправною точкою проекту. Архітектори зберегли основну форму та пропорції, лише відкоригували ті прорізи, де не вистачало денного світла. Темно-сірі стіни та коричнево-червоні рами вікон — типові для автентичного харківського середовища. Нові об'єми (вхід, балкон, інженерні конструкції на даху) стали акцентами, що не порушують загальний ритм.
Проєкт цінний як модель: він показує, що реконструкція рядової забудови не потребує ні знесення, ні стилізації. Разом із фуд-кортом і Харківською школою архітектури Sense Dental Clinic сформував квартал на Конторській — один із небагатьох прикладів у місті, де кілька якісних об'єктів разом створюють середовище, а не просто суму будівель. У 2021 році клініка отримала номінацію на EU Mies van der Rohe Award — поряд з VG Horse Club. Два харківські об'єкти одного бюро в одній номінаційній хвилі — прецедент для українського регіонального контексту.
Архітектура: Drozdov & Partners
Харків, вул. Конторська, 5б.
2018
Харків після 2022
Повномасштабна війна зупинила нове будівництво в Харкові. За цей час пошкоджені або зруйновано 13 тисяч будівель, більшість з них — житлові. Але водночас місто стало одним з перших в Україні, яке розпочало системне планування відбудови і цей процес привернув безпрецедентну міжнародну увагу.
Мастерплан під керівництвом Нормана Фостера
У квітні 2022 року на форумі мерів ООН у Женеві мер Ігор Терехов запропонував Норману Фостеру очолити розробку мастерплану реконструкції Харкова. Важливий нюанс: за проєктом стоїть не архітектурне бюро Foster + Partners, а Norman Foster Foundation — дослідницька й урбаністична організація, яка займається аналітикою, а не безпосереднім будівництвом.
Понад 230 робочих сесій зібрали більше 800 фахівців; публічні консультації охопили понад 16 000 мешканців. Роботу фінансувало Федеральне міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини. Мастерплан структурований за п'ятьма пілотними проектами: спадщина, річки, промисловість, житло та науково-технологічний квартал. У 2025 році він представлений на Тріеннале ді Мілано, а того ж року Фонд офіційно завершив фазу Housing Pilot Project після оголошення переможців конкурсу.
Харківська архітектурна спільнота ставиться до співпраці з певним скептицизмом: за чотири роки ні Фостер, ні його команда так і не відвідали місто — уся робота велася дистанційно. Подальша доля мастерплану залежить від того, чи вдасться перетворити концепцію на конкретні рішення після завершення війни.
Kharkiv Housing Challenge
Міжнародний конкурс на реконструкцію житлових кварталів Північної Салтівки — найбільш постраждалого житлового масиву. 259 проектів із 53 країн. Переміг проект «Healing Kharkiv: From Rubble to Renewal» британського архітектора Ендрю Джеймса Джексона: пропозиція зміцнення існуючих панельних будинків із використанням матеріалів із зруйнованих конструкцій. Принцип — без знесення, без радикального перетворення, зі збереженням ідентичності кварталу і його мешканців.
Конкурс на відновлення Площі Свободи
Kharkiv Freedom Square Revival зібрав понад вісімдесят заявок, двадцять одна — з України. Завдання: концепції для будівлі обласної держадміністрації, сильно пошкодженої в березні 2022 року, та для самої Площі Свободи — другої за розміром міської площі Європи площею 115 000 кв. м. Площа завжди була урбаністичною проблемою: занадто великий масштаб, мало людської активності. Конкурс — шанс переосмислити її роль у повсякденному житті міста.
Журі дійшло висновку, що жодна з робіт повною мірою не відповідає всім критеріям, щоб стати єдиним переможцем. Натомість три проекти отримали рівний приз. Переможці — Дженсен Че (Австралія) з проектом «Memory» — мінімалістична концепція з підземним меморіалом; Ніщал Ба (Індія) з проектом «Garden State» — сезонний ландшафтний фреймворк із біорізноманітними зонами та пішохідними маршрутами; Даніель Мінц (Ізраїль) — концепція балансу між збереженням спадщини та сучасними вставками. Другий етап конкурсу на сьогодні задекларований, але не оголошений.
Концепція відновлення Журавлівського гідропарку
Французьке бюро Martin Duplantier Architectes у партнерстві з харківськими архітекторами, які співпрацюють із Фондом Нормана Фостера, розробило концепцію для Журавлівського гідропарку на Салтівці — одного з найбільш постраждалих зелених масивів міста. Через постійні прильоти вигоріли соснові гаї, ландшафт переритий окопами, берегова лінія занедбана.
Автори назвали проект «міською терапією». Підхід будується не на заміні знищеного, а на відновленні екосистеми: нові посадки дерев і кущів, які повернуть мікроклімат, продумані пішохідні та велосипедні маршрути, упорядкований вихід до води. Ключове слово в концепції — «дикий»: парк має залишитися природним, а не стати черговим благоустроєним рекреаційним об'єктом із плиткою та атракціонами.
Після Саржиного Яру це друга харківська спроба сформулювати, чим повинен бути міський парк — і перша, що постала безпосередньо з руйнування.
